Творчість Рея Бредбері – це поєднання реалістичності і фантастики, сучасності і минулого, страшної містики і казковості.
Письменник звертається до проблеми сенсу людського життя, призначення людини на землі. У творі «Усмішка» хлопчик стає у чергу – власті дозволили кожному плюнути на картину Леонардо да Вінчі «Джоконда». Йому до рук потрапляє шматок полотна з посмішкою Джоконди.
У повісті « 451 градус за Фаренгейтом» йдеться про світ, де читання є державним злочином, зберігання книги – антидержавним учинком, а стіни замінені телевізійним екраном.
