Файл для скачування. Вартість доставки 0,00 грн. Формат: ехе-файл, 2 МБ, потребує активації. Передплата.
Дана е-книга містить 145 сторінок формату А4 тексту шрифтом 10 з одинарним інтервалом.
Увазі користувачів мережі Інтернет пропонуються матеріали порівняння правових понять із визначенням як спільних ознак (понад двісті) так і відмінних рис (понад триста). Значне число порівнянь є порівняннями на міжгалузеві зв’язки. Ці матеріали будуть найбільш корисними для тих школярів, які є учасниками правознавчих олімпіад різного рівня і учнів, які прагнуть засвоїти правознавство на рівні 8-12 балів. У пропонованому електронному варіанті методичного посібника містяться відповіді на цілий ряд завдань, над розв’язанням яких працювали учасники третього та четвертого етапів Всеукраїнських олімпіад з основ правознавства. Пропоновані порівняння можуть бути використані для перевірки рівня засвоєння юними правознавцями правових термінів і явищ, а також їх здатності застосовувати здобуті знання на практиці.
ЗМІСТ
Передмова
-----------------------
Спільні ознаки
Теорія держави і права
Конституційне право
Цивільне право
Сімейне право
Трудове право
Земельне право
Екологічне право
Адміністративне право
Кримінальне право
Господарське право
Міжгалузеві
-----------------------
Відмінності
Теорія держави та права
Конституційне право
Цивільне право
Сімейне право
Трудове право
Житлове право
Земельне право
Екологічне право
Адміністративне право
Фінансове право
Кримінальне право
Господарське право
Міжгалузеві
-----------------------
Нижче пропонуємо приклади порівнянь, зокрема такі, які були використані на олімпіадах державного рівня або ж не виключено їх використання у майбутньому.
Спільні ознаки виборів і референдуму
1. І вибори, і референдум є формами безпосередньої демократії.
2. І вибори, і референдум можуть бути як Всеукраїнськими так і місцевими (однак референдум може проводитися тільки на рівні терторіальної громади, а вибори ще й на рівні області та району).
3. Референдум і вибори є вільними, добровільними, загальними, рівними, прямими при таємному голосуванні.
4. І вибори, і референдум, можуть бути повторними.
5. Учасники референдуму так само, як і учасники виборів, наділяються активним правом, однак учасники виборів можуть наділятися і пасивним правом.
6. І Всеукраїнський референдум, і Всеукраїнські вибори можуть призначатися як Президентом України, так і Верховною Радою України (Президент призначає позачергові вибори до ВРУ, а ВРУ призначає чергові і позачергові вибори Президента України).
7. Збір підписів виборцями може бути підставою як для проведення виборів так і для проведення референдуму (для проведення референдуму збір підписів є прямою підставою, а для проведення виборів непрямою).
8. Підготовкою і проведенням Всеукраїнського референдуму так само, як і Всеукраїнських виборів (виборів Президента і ВРУ займається один орган – Центральна виборча комісія).
Відмінні ознаки виборів і референдуму
1. Референдум – це спосіб прийняття громадянами законів або інших важливих рішень загальнодержавного чи місцевого значення, а вибори – це спосіб формування народом державних органів та органів місцевого самоврядування.
2. Референдум можна класифікувати за територіальною ознакою (всеукраїнський і місцевий) і за юридичною силою (рішення є обов’язковими для виконання (імперативний) і не обов’язковим для виконання (консультативний) – плебісцит, а вибори - за територіальною ознакою, за видом органів влади, які обирають, і черговістю.
3. Підставою для призначення (проголошення) референдуму мoже бути збір підписів, але це не може бути прямою підставою для призначення виборів.
4. Вибори проводяться з періодичністю, визначеній у законі, а референдум не може мати періодичності, а проводиться тільки при необхідності за ініціативою суб’єктів референдуму.
5. Вибори можуть бути визнані недійсними, а референдум, як правило, ні.
6. Різними є за змістом і підставами поняття повторних виборів і повторного референдуму.
7. Повторні вибори проводяться не пізніше трьох тижнів, а повторний референдум (у випадку, якщо він буде призначений) не раніше одного року (місцевий) і не раніше п’яти років (всеукраїнський).
8. Суб’єкт призначення референдуму залежить від змісту питань, що виносяться на референдум, а суб’єкт призначення виборів – від виду виборів і від того, до якого органу вибори здійснюються.
9. Учасник виборів може бути наділений як активним правом, так і пасивним правом, а учасник референдуму – тільки активним.
10. Виборча система може бути мажоритарною, пропорційною і змішаною, а система голосування на референдумі є універсальною.
Спільні ознаки договору купівлі-продажу (ДКП) і договору дарування (ДД)
1. Обидва договори можуть бути як реальними, так і консесуальними.
2. Обидва договори є такими, що укладаються за вільним волевиявленням сторін, однак ДКП в окремих випадках має бути укладений однією стороною на вимогу іншої сторони (публічний договір).
3. При укладенні як ДКП, так і ДД між сторонами виникають одноактні правові відносини, однак при укладенні деяких різновидів ДКП, наприклад, договору поставки, виникають триваючі правові відносини.
4. Обидва договори можуть укладатися як в усній так, і в письмовій формі.
5. Предметом обох договорів можуть бути речі як споживні, так і неспоживні; як індивідуально визначені, так і речі з родовими ознаками; як речі, які є у вільному обороті, так і речі, які обмежені в обороті; як рухомі речі так і нерухомі; однак предметом ДД можуть бути також валютні цінності.
6. Обидва договори можуть бути розірвані, але якщо ДД може бути розірваний тільки судом, то ДКП в окремих випадках може бути розірваний в односторонньому порядку.
7. Як право дарування майна, так і право його продажу належить власнику, хоча продаж майна в окремих випадках здійснюється проти волі власника (примусовий продаж).
8. Обидва договори можуть бути укладені через представника.
9. В обох договорах передається як річ, так і право власності на неї.
10. Сторонами договорів можуть бути як фізичні особи, так і юридичні.
11.Обидва договори в окремих випадках потребують державної реєстрації.
12.Обидва договори є індивідуальними у тому розумінні, що сторони беруть на себе зобов’язання перед конретною іншою особою (особами).
13. Обидва договори є каузальними, тобто такими, в яких безпосередньо визначена підстава їх укладення, обумовлена наміром (метою) досягти конкретного юридичного результату.
Відмінні ознаки договору купівлі-продажу (ДКП) і договору дарування (ДД)
1. ДКП є консесуальним, а ДД може бути як реальним так і консесуальним.
2. ДКП є двостороннім і оплатним, а ДД – одностороннім і безоплатним.
3. ДД може укладатися із взяттям дарувальником на себе зобов'язання передати дарунок, який є в наявності, у майбутньому, а предметом ДКП може бути товар, який буде створений продавцем у майбутньому, тобто його ще нема.
4. Не повністю співпадають вимоги щодо форми цих договорів. ДКП може укладатися в усній або нотаріальній письмовій формі, а ДД – усній, простій письмовій і нотаріальній письмовій формі.
5. Предметом ДД на відміну від ДКП можуть бути валютні цінності.
6. Право дарування майна належить тільки власникові, а право продажу майна в окремих випадках може належати іншим особам (наприклад у випадку примусового продажу).
7. Продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на річ, що продається, а законом такого обов'язку дарувальника не передбачено.
8. Зовсім різними є підстави для розірвання ДД і ДКП.
9. ДД може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчиненння, але ні при яких обставинах подібний обов'язок не може покладатися на покупця.
10. Дарування речей може бути обумовлене їх цільовим призначенням (пожертва), але таке виключається щодо продажу речей.
11. У ДКП момент укладання договору і момент виникнення права власності на річ у часі не співпадають, а у ДД можуть співпадати, а можуть і не співпадати, крім того в ДКП право власності на річ може перейти раніше передачі самої речі.
Спільні ознаки оренди земельної ділянки (ОЗД) і земельного сервітуту (ЗС)
1. І ОЗД, і ЗС є строковими, хоч ЗС може бути і постійним. І ОЗД, і ЗС є платними, хоч ЗС може бути і безоплатним.
2. І ОЗД, і ЗС встановлюються на підставі договору, хоч ЗС встановлюється також за рішенням суду і в заповіті.
3. Об’єктом іОЗД, і ЗС є чужа земельна ділянка.
4. І власник земельної ділянки щодо якої встановлений ЗС, і орендодавець мають право розпоряджатися своєю земельною ділянкою, хоч за власником земельної ділянки, щодо якої встановлений ЗС, наділений також правом користування і володіння нею.
5. І право на ЗС, і право на ОЗД виникає після державної реєстрації.
Відмінні ознаки оренди земельної ділянки (ОЗД) і земельного сервітуту (ЗС)
1. Оренда земельної ділянки може бути тільки строковою (короткострокова до 5р., а довгострокова – до 50р.), а земельний сервітут також постійним.
2. Оренда землі є платною, а земельний сервітут може бути також безоплатним.
3. Оренда землі відбувається на підставі договору, а право земельного сервітуту може виникати також на підставі закону, рішення суду і за заповітом.
4. У разі встановлення земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування у зв’язку з обмеженнями пов’язаних із земельним сервітутом, а орендодавець такого права не має.
5. Різними є підстави для припинення земельного сервітуту і оренди землі.
6. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, володіє, користується, розпоряджається цією земельною ділянкою, а орендодавець не може володіти і користуватися земельною ділянкою, яку передано в оренду.
7. При встановленні земельного сервітуту земельна ділянка не вибуває із володіння власника, а у разі оренди землі земельна ділянка вибуває (тимчасово) із володіння власника.
8. Оренда землі здійснюється для провадження підприємницької діяльності та іншої, а земельний сервітут встановлюється для обслуговування власником (землекористувачем), на користь якого встановлений земельний сервітут, його земельної ділянки.
9. Існують види земельного сервітуту, а щодо оренди землі таке законом не передбачено.
10. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу права на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи, а у разі оренди договором може бути передбачено припинення договору оренди у зв’язку із зміною власника земельної ділянки, яка передана в оренду.
11. Якщо особа не користується земельним сервітутом протягом трьох років підряд, то земельний сервітут припиняється, а щодо оренди таке не передбачено.
12. У разі укладення договору оренди встановлюється максимальний строк його дії, а у разі виникнення права строкового земельного сервітуту максимальний строк його дії законом не встановлено.
Спільні ознаки вимагання і розбою:
1. Обидва є злочинами проти власності.
2. За обидва злочини настає КВ з 14 років.
3. Обидва є злочинами з усіченим складом.
4. Обидва злочини передбачають погрозу застосування насильства.
5. Обидва злочини мають по три кваліфікуючі ознаки.
6. Обидва злочини можуть здійснюватися тільки з прямим умислом, а мотив і мета є корисливими.
7. Обидва злочини є особливо тяжкими.
8. Обидва злочини можуть здійснюватися тільки шляхом активних дій, але не можуть здійснюватися шляхом бездіяльності.
9. Обидва злочини вчинювані з прямим умислом щодо дій, можуть бути необережними щодо наслідків (наприклад, скоєння розбою або вимагання із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, що привело до смерті потерпілого. Ці тілесні ушкодження охоплюються відповідно ч. IVст.187 і ч.IV ст189 КК і додаткової кваліфікації не потребують).
10. Обидва злочини, крім основного об’єкта, мають ще й додатковий.
Відмінні ознаки вимагання і розбою
1. Предметом розбою може бути тільки майно, а предметом вимагання – також право на майно і дії майнового характеру.
2. Насильство при розбої може завдати шкоди тільки особі, а при вимаганні – ще й майну, що є власністю особи, перебуває в її віданні чи під охороною.
3. Спеціальним суб’єктом вимагання, на відміну від розбою, може бути службова особа.
4. Обов’язковим додатковим об’єктом розбою виступають життя чи здоров’я потерпілого, а безпосереднім додатковим об’єктом вимагання виступають відносини у сфері охорони життя, здоров’я, честі, гідності, особистої недоторканності потерпілих.
5. При розбої насильство може застосовуватися тільки до потерпілого, а при вимаганні – ще і до його близьких родичів. Це ж саме стосується погрози застосування насильства.
6. Об’єктивна сторона розбою може полягати як у відкритих діях, так і в таємних, а вимагання – тільки у відкритих.
7. При вимаганні суб’єкт злочину вимагає передачі майна в майбутньому, а при розбої – негайно.
8. При вимаганні, на відміну від розбою, предметом злочину може бути не тільки майно, яке у момент посягання знаходиться у потерпілого, а також майно, яке у цей час перебуває у фактичному володінні винного.
9. Предметом вимагання може бути і таке майно, якого немає у потерпілого у момент пред’явлення вимоги про його передачу і надходження його до нього лише передбачається, а предметом розбою може бути тільки те майно, яким потерпілий фактично володіє на момент скоєння злочину.
10. Повторність розбою має місце лише в тих випадках, коли йому передували тільки розбій або бандитизм, а повторність вимагання має місце у тих випадках, якщо йому передували крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, шахрайство, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та злочин, передбачений ст. 262 КК.
Автор книги - Віктор Машіка. Сайт автора: mashika.com.ua
Мінімальні системні вимоги:
Операційна система Windows XP / 2003 / Vista;
Процесор частотою 1000 MHz;
Оперативна пам'ять: 512 МБ, або більше;
Клавіатура, мишка.
